Як оскаржити заборону виїзду за кордон?

Як оскаржити заборону виїзду за кордон?

Перш за все треба розуміти, що заборона на виїзд особи за межі України може ініціювати державний виконавець, якщо така особа є боржником і по ній відкрито виконавче провадження.

На підставі п. 19 ч. 2 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження», у разі ухилення боржника від виконання зобов’язань, покладених на нього рішенням, виконавець має право звертатися до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника – фізичної особи або керівника юридичної особи за межі України до виконання зобов’язань по рішенням або погашення заборгованості за рішеннями про стягнення періодичних платежів.

Якщо таке рішення суду існує і особа не випускають на кордоні за межі України треба звертатися до суду із заявою про скасування такого рішення. Необхідно з’ясувати, на якій підставі було винесено спірне рішення.

Бувають випадки, коли заборона на виїзд особи за межі України здійснена на підставі ст. 152 ЦПК України, а саме – в рамках забезпечення цивільного позову. Але, це є помилкою, оскільки серед видів такого забезпечення в цій статті не передбачено прийняття судом тимчасового обмеження особи у праві виїзду за межі України. На підставі такого, можна скасовувати помилково прийняте рішення.

Слід врахувати, що відповідно до ст.5 Закону України «Про виконавче провадження» примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) і в передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців. За кожним виробництвом закріплюється певний виконавець, який має право здійснювати всі дії у виконавчому провадженні.

І якщо виконавчу справу веде державний виконавець, наприклад, Дарницького району Києва, а уявлення про заборону на виїзд особи за межі України подає Державна виконавча служба, наприклад, Київської області, то це не допустимо. Оскільки в такому випадку, Державна виконавча служба Київської області не є суб’єктом такого уявлення. Згідно судове рішення за поданням такого суб’єкта повинно бути скасовано.

Якщо судове рішення про заборону на виїзд особи за межі України прийнято на підставах ухилення боржника від виконання зобов’язань, – необхідно з’ясувати, прийнято воно при всебічному і повному дослідженні всіх матеріалів справи. Скаржнику треба довести, що виконавець не надав доказів того, що їм виконавцем скоєно всіх дій, передбачених Законом України «Про виконавче провадження» спрямованих на погашення боргу. Зате боржнику треба доводити, що він робить саме всі дії щодо свого бажання виконати обов’язок по погашенню заборгованості, вчасно з’являється на виклики виконавця і сумлінно поводиться, як учасник виконавчого провадження.

Як аргумент для посилення своєї позиції можна привести норми ст.6 Закону України «Про порядок виїзду з України і в’їзду в Україну громадян України», за якими право громадянина України на виїзд з України може бути тимчасово обмежено тільки у випадках, коли:

він обізнаний з відомостями, що становлять державну таємницю, – до закінчення терміну, встановленого статтею 12 цього закону;

щодо нього в порядку, передбаченому кримінальним процесуальним законодавством, застосовано запобіжний захід, за умовами якого йому заборонено виїжджати за кордон,

– до закінчення кримінального провадження або скасування відповідних обмежень;

– його засуджено за вчинення кримінального злочину – до відбуття покарання або звільнення від покарання;

– він ухиляється від виконання зобов’язань, покладених на нього судовим рішенням, – до виконання зобов’язань;

– він знаходиться під адміністративним наглядом Національної поліції – до припинення нагляду.

Тобто, всі інші випадки, на підставі яких прийнято судове рішення, є незаконними та необґрунтованими.

Крім того, згідно зі ст. 33 Конституції України кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишати територію України, за винятком обмежень, які встановлюються законом.

Бувають інші процесуальні помилки при винесенні рішень про тимчасову заборону виїзду. Тому, треба вивчати кожне судове рішення на предмет його оскарження та вміло користуватися своїми процесуальними правами, і відстоювати своє право на вільний виїзд за кордон.