Відповідальність за відсутність реєстрації за місцем проживання

Відповідальність за відсутність реєстрації за місцем проживання.

Як передбачено Конституцією України, кожен громадянин має право на вільне пересування та вибір місця проживання. Такі свободи стосуються всіх тих, хто перебуває на території України з законних причин.

Стаття 6 Закону України “Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні” визначає правила реєстрації місця проживання фізичних осіб, згідно з якими громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які постійно проживають у країни зобов’язані зареєструвати місце проживання протягом 30 днів. Саме цей термін допустимий для безкарного перебування без реєстрації, якщо людина змінила місце проживання. Тож при зміні місця проживання необхідно протягом місяця скасувати реєстрацію за старим місцем проживання та відкрити за новим.

Відповідно до чинного законодавства органи місцевої влади, що мають повноваження, проводять реєстрацію в день подання заяви. Тепер дозволено одночасно скасувати стару реєстрацію та відкрити нову – це значно економить час (громадяни подають одну заяву та сплачують адміністративний збір за одну операцію).

Зазначені органи проводять реєстрацію та фіксують інформацію про реєстрацію місця проживання в територіальному демографічному реєстрі, які надалі знаходяться в Єдиному державному демографічному реєстрі України.

Нагадаємо, первинна реєстрація місця проживання базується на факт народження. Батьки / законні представники реєструють місце проживання дитини, народженої протягом трьох місяців з дня державної реєстрації дня народження.

Чому мені потрібно зареєструвати місце проживання? Для офіційного листування з громадянами щодо оподаткування, повідомлень про необхідність виконання державних зобов’язань та судових рішень, передбачених законами. Також місце проживання необхідне для нотаріального посвідчення договорів, що підлягають обов’язковій державній реєстрації. У сфері цивільних актів, які здійснюються фізичними особами, це операції відчуження рухомого та нерухомого майна, спадкування та договори дарування, догляду, довічного утримання тощо.

Стаття 197 Кодексу України про адміністративні правопорушення передбачає відповідальність за проживання без реєстрації місця проживання.

Спочатку існує адміністративне попередження, а потім, якщо ці правопорушення вчиняються повторно протягом року, це вже тягне за собою штраф у розмірі від одного до трьох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Також затримка реєстрації новонароджених дітей без поважних причин вважається порушенням, яке карається штрафом від одного до трьох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, але в цьому випадку без попередження. Така норма закріплена у статті 212-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Тепер про розмір неоподатковуваного мінімуму. Пунктом 169.1.1 Податкового кодексу України (ПКУ) та пунктом 5 підрозділу 1 розділу XX Перехідних положень Податкового кодексу визначено, що при дотриманні норм адміністративного та кримінального законодавства ця сума дорівнює 50% місячного прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

У Законі «Про Державний бюджет України на 2018 рік» на законодавчому рівні відповідні розміри щомісячної прожиткової плати працездатним особам (ПМПО) визначаються за три бюджетні періоди:

– 1 січня – 1 липня, ПМПО – 1762 грн;

– 1 липня – 1 грудня, ПМПО – 1841 грн;

– 2018. – 1 грудня – 1 січня 2019 р. ПУМО – 1921 грн

За ці ж періоди штрафи виходячи з розміру ПМПО з урахуванням ставки 50% за адміністративні та кримінальні штрафи становитимуть такі суми:

– 1 січня – 1 липня: 50% IPO – 881 грн; штраф у розмірі 881-2643 грн;

– 1 липня – 1 грудня: 50% ПМПО – 920,5 грн; штраф у розмірі 920,5-2761,5 грн;

– 1 грудня 2018 р. – 1 січня 2019 р .: 50% ПМПО – 960,5 грн; штраф у розмірі 960,5-2881,5 грн.